Miltech набирає обертів: пʼять компаній, які розвивають оборонну галузьWebFont.load({ google: { families: [«Open Sans:300,300italic,400,400italic,600,600italic,700,700italic,800,800italic»,»Oswald:200,300,400,500,600,700″] }});!function(o,c){var n=c.documentElement,t=» w-mod-«;n.className+=t+»js»,(«ontouchstart»in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+»touch»)}(window,document);
{
«@context»: «https://schema.org»,
«@type»: «Article»,
«headline»: «Молоді паростки Miltech: пʼять компаній, які масштабуються в оборонній галузі»,
«url»: «/business/miltech-sprouts»,
«inLanguage»: «uk-UA»,
«datePublished»: «2026-10-28»,
«articleSection»: «Спецпроєкт»,
«image»: {
«@type»: «ImageObject»,
«url»: «https://cdn.prod.website-files.com/673c71461688fdddf8a30b08/6ae1f2d3b6411f324994c880_miltech-vgi9-poster.webp»
},
«author»: {
«@type»: «Organization»,
«name»: «РБК-Україна»,
«url»: «https://www.rbc.ua»
},
«publisher»: {
«@type»: «Organization»,
«name»: «РБК-Україна»,
«logo»: {
«@type»: «ImageObject»,
«url»: «https://cdn.prod.website-files.com/673c71461688fdddf8a30b08/6745aa0cdf1298b8748f396b_rbc-logo-light.svg»
},
«url»: «https://www.rbc.ua»
},
«mentions»: [
{
«@type»: «Organization»,
«name»: «PG Robotics»
},
{
«@type»: «Organization»,
«name»: «UV Military Cluster»
},
{
«@type»: «Organization»,
«name»: «VGI-9»
}
]
}
a.w-webflow-badge { display: none !important;}
window.__WEBFLOW_CURRENCY_SETTINGS = {«currencyCode»:»USD»,»symbol»:»$»,»decimal»:».»,»fractionDigits»:2,»group»:»,»,»template»:»{{wf {\»path\»:\»symbol\»,\»type\»:\»PlainText\»} }} {{wf {\»path\»:\»amount\»,\»type\»:\»CommercePrice\»} }} {{wf {\»path\»:\»currencyCode\»,\»type\»:\»PlainText\»} }}»,»hideDecimalForWholeNumbers»:false};
Miltech набирає обертів: пʼять компаній, які розвивають оборонну галузьСПЕЦПРОЄКТ31.10.2026
Український miltech за кілька років пройшов шлях від волонтерських майстерень і перших експериментів до серійного виробництва безпілотників, систем РЕБ та складних технологічних рішень. Компанії, які виникали у відповідь на термінові потреби фронту, сьогодні масштабують виробництво, розробляють власні технології та виходять на міжнародні ринки.
За цим розвитком стоять не лише великі оборонні підприємства, а й нові команди, які змогли перетворити інженерні ідеї на продукти для Сил оборони. Деякі з них уже вимірюють результати десятками тисяч виробів, інші створюють технологічні компоненти, без яких не працювали б рішення інших виробників.
У цьому спецпроєкті РБК-Україна розповідає про пʼять таких компаній: як вони починали, які розробки пропонують сьогодні, як масштабують виробництво та які перспективи бачать для української оборонної індустрії.
PG ROBOTICS: ЯК КОМПАНІЯ ПРОЙШЛА ШЛЯХ ВІД ТОЧКОВИХ ЗАВДАНЬ ДО СЕРІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА
PG Robotics розпочала діяльність 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення, а офіційно зареєструвалася в 2023-му. У компанії кажуть, що поштовхом стало усвідомлення ролі безпілотників у сучасній війні та потреби військових у надійних і доступних рішеннях. Команда виникла на перетині авіації, інженерії, практичного досвіду роботи з БпЛА, технологічного підприємництва та підготовки операторів.
«Ми пройшли шлях від точкових завдань до серійного випуску повноцінних безпілотних комплексів», – розповідає Владислав Плаксін – візіонер та співвласник компанії.
Сьогодні компанія спеціалізується на розробці й серійному виробництві БпЛА-комплексів для розвідки, вогневої підтримки та спеціальних завдань. Основа продукції – сімейство Lucky Strike серій 1 та 2, зокрема кодифікований серійний Lucky Strike-1.5 і кодифікований Lucky Strike-2.1 для денної тактичної розвідки, спостереження й коригування. Також є дрони-камікадзе, зокрема Lucky Shot – ударний БПЛА з автодонаведенням на основі машинного зору, що несе 1,5 кг вантажу на дистанцію до 15 км.
Комплекси Lucky Strike працюють із цифровим звʼязком і спеціалізованими наземними станціями. У Lucky Strike-2.1 інтегровано модуль оптичної навігації Salamandra на базі Raspberry Pi Compute Module 5. Завдяки йому дрон орієнтується за відеопотоком із камери, утримує позицію й повертається до точки старту повністю без GPS.
За словами представників компанії, станом на 2026 рік виготовлено понад 100 тисяч БпЛА, а щомісячна потужність сягає 10 тисяч одиниць. PG Robotics однією з перших пройшла процедуру офіційної кодифікації Міноборони для держзакупівель. Також компанія підготувала понад 7 тисяч операторів.
Найбільшим викликом у серійному виробництві в PG Robotics називають якість. «Основний виклик серійного випуску – забезпечення ідентичної якості тисяч БпЛА», – наголошують у компанії. Для цього потрібні стандартизація компонентів, контроль якості, локалізація та оперативна модернізація виробів безпосередньо на лінії.
PG Robotics виконує держконтракти, прямі замовлення військових частин і волонтерських фондів. Компанія зберігає єдину екосистему: Lucky Strike-1.5, який вийшов у серпні 2026 року (вантажність 3 кг, потужніші двигуни, оновлене живлення), повністю сумісний із наземними станціями першого покоління. Це дає змогу масштабувати флот без закупівлі нового дорогого обладнання та заощаджує кошти підрозділів.
Платформи адаптують під різні завдання: дистанційне мінування (барабанні системи скидання на 6 мін або касетні модулі на 9 мін), малу аерологістику, зокрема доставку боєприпасів і медикаментів, ретранслятори, евакуацію й пошук інших БпЛА, а також вогневі модулі. Для виходу на нові ринки компанія бере участь у європейських оборонних форумах та інвестиційних платформах і вивчає можливість створення спільних підприємств та виробничих майданчиків за кордоном.
Перед передачею до підрозділів Збройних Сил України кожен безпілотник проходить реальний обліт і випробування на полігоні. Їх проводить спеціально підготовлена команда, щоб перевірити роботу системи в польоті та підтвердити її готовність до експлуатації.
«Наша головна цінність – команда інженерів, програмістів, конструкторів, технологів і фахівців із підготовки пілотів. Майбутнє галузі бачимо в зростанні автономності систем, удосконаленні навігації та розбудові української інженерної школи світового рівня», – підсумував Владислав Плаксін.
UV MILITARY CLUSTER: НАВІЩО ВИРОБНИКИ ДРОНІВ ОБʼЄДНУЮТЬСЯ В КЛАСТЕР
UV Military Cluster – обʼєднання виробників безпілотних систем. Його команда почала працювати з дронами у 2022 році як волонтери, які разом із військовими розробляли перші FPV. З початку 2023 року це стало бізнесом: заснували першу виробничу компанію, а разом з експериментальним бойовим підрозділом на базі 101-ї бригади створили перші FPV-камікадзе. Цей напрям і досі лишається для UV основним.
«Тоді взагалі ми вважали, що такі дрони будуть використовувати суто для розвідки», – розповідають у кластері про початок шляху.
У 2023 році індустрія тільки зароджувалася, а FPV-камікадзе були дуже простими порівняно з сьогоднішніми. Щомісяця вироби мали ставати технологічнішими: потрібно було змінювати систему керування, працювати над стійкістю до РЕБ, донаведенням, оптоволоконними рішеннями, віддаленим керуванням, супутниковим зв’язком і швидкісними дронами-перехоплювачами. Для цього потрібні кадри, час і гроші, а з усім цим, визнають у кластері, були проблеми.
Влітку 2024 року в Україні вже працювало багато команд, які займалися FPV-дронами, і більшість мала схожі продуктові лінійки та схожі виклики. Тоді в UV вирішили діяти разом: спільно розвивати продукт і технології, просувати продукцію, купувати компоненти та шукати шляхи до прямої комунікації із Силами оборони.
Показовим прикладом у кластері називають історію з системою донаведення. У 2024 році постало завдання створити дрони, які зможуть автоматично вражати ціль після підтвердження оператором незалежно від впливу РЕБ. До появи обʼєднання команда мала два експериментальні проєкти та протестувала «готові» китайські рішення, але жоден не дав результату, натомість забирав час і гроші.
«Завдяки обʼєднанню ми познайомились із профільною командою, яка займалась виключно розробкою систем донаведення – VGI-9. В результаті, всього за декілька спільних тестів, ми змогли створити рішення, яке працює і влучає», – розповідають у UV.
За словами представників кластера, саме це рішення дало змогу налагодити стосунки з низкою підрозділів, які тривають досі. Співпраця з VGI-9 триває й надалі: команда UV розробила дрони-перехоплювачі «СКАЖЕНИЙ», а VGI-9 продовжувала роботу над власною системою й алгоритмами. Тепер експертизи знову поєднали й створили перехоплювач, який може автоматично вразити повітряну ціль після підтвердження оператором.
Ще одна проблема 2024 року, спільна для багатьох виробників, – нерівномірне завантаження. Виробництво або простоювало в очікуванні імпорту компонентів, або працювало вдень і вночі, щоб устигнути до дедлайну. Зрештою учасники кластера почали виконувати замовлення одне одного, щоб досягти повного завантаження потужностей. Нині контрактне виробництво – значна частина бізнесу UV. Воно розширило експертизу: звичайні камікадзе, оптоволоконні дрони, бомбардувальники, БпЛА літакового типу, серійне складання й експериментальні одиничні зразки.
Спільні розробки з часом утворили нові продукти, які сьогодні становлять кодифіковану продуктову лінійку обʼєднання. Флагманом є БпАК «СКАЖЕНИЙ». Його вже кодифіковано, і він має 12 модифікацій БпЛА.
Стратегічна мета проєкту – створити систему автоматизованого перехоплення повітряних цілей, яку можна використовувати і самостійно, і в інтеграції з іншими платформами.
«Така мета є більш ніж досяжною, ми розуміємо, як це зробити, але від реалізації нас відділяють ще сотні годин розробок і тестувань», – зазначають у кластері.
Цього року UV також зробила перші кроки на міжнародних ринках і до залучення іноземного капіталу. За словами представників кластера, вже є перші результати: закордонні оборонні відомства оплачували замовлення й потреби українського війська. Окрім постачання Силам оборони, команда робить ставку на пошук закордонних партнерів, інвестиції яких, як стверджують у UV, дадуть змогу робити ще більше в Україні.
VGI-9: ТЕХНОЛОГІЇ, ЩО РОБЛЯТЬ ДРОНИ АВТОНОМНИМИ
Понад 50 тисяч дронів цього виробника уже отримали систему автоматичного донаведення VGI-9. І це тільки початок, кажуть у компанії. Далі – більше дронів, операторам яких потрібно буде лише натиснути одну кнопку й залишити завдання з ураження цілі самому дрону.
З кінця 2023 року команда VGI-9, яка об’єднує інженерів із досвідом розробки рішень у сфері кібербезпеки та ШІ, працює над тим, щоб мінімізувати людський фактор в управлінні дронами та долати вплив систем РЕБ противника.
Сьогодні VGI-9 позиціонує себе як мілтех-компанія, що розробляє програмні рішення, які поєднують машинний зір, алгоритми ШІ та автоматизоване керування польотом.
Ключові рішення, які вже доступні військовим, – це круїз-контроль і система донаведення. Круїз-контроль дозволяє долати значні відстані за заданим напрямком в умовах дії РЕБ, а автономне ураження працює за принципом «побачив ціль – захопив – уразив».
Зменшення залежності від стабільності каналу керування чи відеозв’язку, а також підвищення точності ураження в умовах дії РЕБ – основні завдання, які вирішує VGI-9.
Із середини 2025 року компанія також працює над рішеннями для наземних місій, а віднедавна – і для надводного. Мета команди – запропонувати українським військовим повний спектр рішень для автономізації засобів, які використовують Сили оборони України і для яких критично важливими є подолання впливу РЕБ та мінімізація втручання оператора в роботу засобів ураження.
Технології VGI-9 інтегрують у безпілотники українських виробників. Серед активних партнерів – UV Military Cluster, Vyriy Industries, TAF Industries та «Генерал Черешня».
Окремий напрям – VGI-9 AIR для дронів-перехоплювачів. Система використовує тепловізійне зображення для автоматизованого супроводження та ураження повітряних цілей. За даними VGI-9, перші кілька сотень оснащених нею перехоплювачів уже передано підрозділам Сил оборони для випробувань.
Для підготовки операторів VGI-9 розробила безкоштовний плагін для симулятора Liftoff®️, який дозволяє опанувати систему без ризику для техніки. Також компанія проводить практичне навчання з реальними польотами.
Наступна мета VGI-9, окрім масштабування поточних рішень, – розробка продуктів для виявлення та категоризації цілей, а також інтеграція всіх рішень у єдиний комплекс.
KIT OPTICS: ЯК ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ПРОЄКТ ІЗ ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОВІЗОРІВ ВИРІС У ВИРОБНИКА ВЛАСНИХ МОДУЛІВ?
KIT OPTICS виросла з волонтерства. У березні 2022 року команда почала завозити тепловізори для Сил оборони: спершу поодинокі, за кілька тижнів сотні, а згодом, як тепловізійний напрям фонду tech-спільноти KOLO, тисячі. Постійний зворотний зв’язок від підрозділів показав, що готових монокулярів і прицілів замало для потреб фронту. Так з’явилися перші власні рішення.
У 2024-му команда почала глибоку R&D-розробку та успішно інтегрувала LWIR-сенсор Lynred. Це лягло в основу лінійки тепловізійних модулів власного виробництва KitEye640, створених для систем машинного зору з високими вимогами до якості зображення та швидкодії. Засновники прийшли з IT і геймдеву, мають досвід топменеджменту, великих продуктів і команд.
Сьогодні фокус компанії – власні технології, на основі яких створюють продукти. За словами представника KIT OPTICS, більшість тепловізорів розраховані на людину: вони мають дати оператору чітку картинку. Модулі компанії призначені для систем, де зображення аналізує алгоритм: для перехоплення, супроводу й наведення на швидкісні цілі та рішень на рівні ШІ.
Флагманський продукт – KitEye640 Pro. Це тепловізійне ядро, яке, за словами компанії, сумісне з вимогами NDAA й орієнтоване на стандарти НАТО.
Його призначено для БпЛА, наземних робототехнічних комплексів, спостереження та протидії БпЛА. Ядро передає повний 14-бітний сигнал, що, як зазначають у компанії, дає у 64 рази більше градацій, ніж звичайне відео. Також воно працює на 100 кадрах за секунду з прогнозованою затримкою, яку можна закласти в розрахунки, і апаратно синхронізує кілька камер. Безшторковий режим і контрольована шторка, за словами розробників, означають, що калібрування не заморозить кадр, коли ціль у прицілі.
KitEye640 Pro забезпечує швидкодію й точність, необхідні для оперативного супроводу цілей, об’єднання даних із різних сенсорів і керування із замкненим контуром.
За даними компанії, понад 10 тисяч тепловізійних приладів уже поставлено й обслуговано, понад 3 тисячі адаптовано власною інженерією, а технології використовують понад 200 підрозділів. Лінійка KitEye640 перебуває в серійному виробництві, понад 20 українських оборонних програм закладають прилади у свої вироби. Прискорити шлях від прототипу до серії, за словами представника компанії, допомогла екосистема Brave1.
У планах компанії – масштабувати виробництво під серійні програми українських партнерів. Також компанія поглиблює R&D: у розробці кілька нових технологій під найгостріші виклики, насамперед швидкісні цілі.
«Маючи постійну перевірку боєм і розуміючи, як змінюється війна, ми прагнемо вчасно та якісно створювати технології в галузі оптики й електроніки, які ляжуть в основу рішень для сучасної війни, дозволять будувати комплексні вироби зі значною перевагою на фронті й допоможуть вивести Україну в категорію високотехнологічних miltech-країн. А надалі – масштабувати цей досвід для оборони і України, і Європи», – зазначає представник KIT OPTICS.
Окремо в компанії наголошують на цінностях команди – це deep-tech компанія з душею і принципами.
КАСПЕР UAV TECH: ЯК ВИРОБНИК ЕЛЕКТРОНІКИ ПЕРЕЙШОВ НА РЕБ ДЛЯ ФРОНТУ
Компанію «Каспер UAV Tech» офіційно зареєстрували у 2024 році, але команда працювала й раніше. До війни вона виробляла електрообладнання та електроніку на експорт. Після початку повномасштабного вторгнення інженери й електронники перебудувалися на військову тематику. Двоє співробітників з перших днів війни пішли воювати, і саме від них надійшов перший запит.
Спочатку військові просили бустери, які підсилюють сигнал. Завдяки їм дрони «Вампір» і «Кажан» залітали на територію росії та вражали ворога. Близьким родичем співзасновника компанії був військовий з позивним «Каспер», який загинув у перший рік війни. І те, що бустери назвали на честь загиблого військового, стало символічною помстою росіянам. Згодом торгова марка «Каспер» переросла в лінійку засобів РЕБ.
Ключовою перевагою компанія називає постійний зворотний зв’язок із військовими. «Якщо потрібно було щось змінити в корпусі, в зручності, в надійності, ми дуже швидко реагували на це», – розповідає представник «Каспер UAV Tech».
Завдяки цьому РЕБ компанії вважають одним із найнадійніших на фронті. До компанії досі звертаються по ремонт пристроїв, яким уже 2–3 роки.
«Для фронту і умов війни це дуже-дуже добре», – підкреслює співрозмовник.
Лінійка розвивалася поступово. Була модель «Каспер-1», потім версія із колінеарними антенами, далі «Каспер-2» в автобоксі, а також «Каспер-3» і «Каспер-4», ці моделі – з квадрофілярними антенами. Корпуси двох останніх виготовлені зі склопластикового волокна. У компанії називають їх дуже міцними й радіопрозорими та стверджують, що аналогів немає, «може, навіть у світі». Фронтова експлуатація показала: навіть під час падіння й від уламків корпус захищає внутрішню електроніку та антени.
«Каспер-4» компанія описує як апаратно-програмний комплекс зі штучним інтелектом. Він має функцію аналізу дронів, може працювати в автоматичному режимі, виявляти дрон у польоті й автоматично вмикати всі діапазони. Система також здатна відрізняти дрон, який керується по оптоволокну, від дрона на радіокеруванні.
Окремо в «Каспер UAV Tech» наголошують на роботі з частотами. Росіяни постійно шукали «діри» у діапазонах, які закривав український РЕБ. Дізнавшись про незакриті частоти, вони робили дрони під них, а українська сторона, побачивши нові частоти, ставила на них захист.
«В якийсь момент ми зрозуміли, що це життя: якщо ми будемо довго реагувати на загрозу ворогів, ми будемо втрачати життя», – каже представник «Каспер UAV Tech».
Тому компанія закупила весь спектр діапазонів, на яких літають дрони, і тримає на складі засоби РЕБ для всього діапазону від 100 до 6000 МГц. Як стверджують у компанії, вони перші повністю перекрили весь цей діапазон. «Якщо військові кажуть, що сьогодні полетіли на частоті 4600 МГц, то завтра вони можуть отримати РЕБ на ці діапазони», – пояснює співрозмовник.
Виробництво компанії розподілене: підрядники працюють у різних містах України. Така модель дозволяє нарощувати обсяги, бо кожен підрядник має власні потужності, тоді як одна компанія обмежена своїми. Нинішні потужності – до 200 систем РЕБ на місяць.
Продукцією компанії цікавляться й за кордоном. «Каспер UAV Tech» запрошують на міжнародні виставки, є закупівлі від іноземних партнерів для українських військових, а про «Каспер-4» знають військові підрозділи в різних країнах.
Історії цих п’яти компаній різні, але починаються однаково: з волонтерства, перших тестів на фронті й команд, які вчилися швидко, бо від цього залежали життя. Нині вони вимірюють результати десятками тисяч дронів і засобів. Зокрема PG Robotics виготовила понад 100 тисяч БпЛА, систему VGI-9 отримали понад 50 тисяч дронів, а KIT OPTICS створила тепловізійне ядро для інженерних команд, які розробляють високошвидкісні мультисенсорні оборонні рішення на основі ШІ та компьютерного зору. «Каспер UAV Tech» виробляє до 200 систем РЕБ на місяць. Ці компанії ще не гіганти галузі, але вже виходять на міжнародні виставки й до закордонних партнерів. Разом з ними зростає й українська інженерна школа, яку в PG Robotics називають головною цінністю.
За цими цифрами стоять люди, а часом і конкретні імена. Як в історії однієї з компаній, про які йдеться в матеріалі, коли імʼя загиблого захисника продовжує працювати на захист живих. І це, можливо, найточніше пояснює, чому галузь, народжена війною, не зупиняється: за кожною розробкою стоять ті, заради кого її створюють, і ті, кого вже немає поруч.
Інформаційний портал «РБК-Україна» має тримовну версію (українську, російську та англійську), головна сторінка порталу — https://www.rbc.ua. Фотографії, зображення належать їх правовласникам. Всі фотографії на Порталі, авторами яких є журналісти «РБК-Україна», розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International. Редакція «РБК-Україна» може не поділяти точку зору авторів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. За достовірність та зміст реклами відповідальність несе рекламодавець. Матеріали, позначені плашкою: «Прес-релізи», «Спецпроект», «Партнерський матеріал», «Promo», «Благодійність» розміщуються на правах реклами і призначені, як правило, для осіб, які досягли 21-річного віку. «Новини компанії» — це інформаційний формат, що охоплює новини, події та оголошення, пов’язані з діяльністю компаній, базуються на пресрелізах, які випускають самі компанії, і за які редакція не несе відповідальність. Онлайн-медіа «РБК-Україна» призначене для осіб віком від 21 року.
